Статті

Меджибіж. Найдавніші часи. Частина 2

Оприлюднено

В Іпатівському літописі, ще в 1146 році було зазначено, що Великий князь Київський Ізяслав Мстиславович передав у володіння удільному князеві Святославу Всеволодовичу п’ять міст, у тому числі Межибоже. 

В цей час Меджибіж займав важливе стратегічне положення між Києвом і Волинськими землями тому, що через Волинь йшла жвава торгівля із Заходом і Київ все більше приділяв їй уваги. Святослав не виявив бажання володіти Побужжям і попросив Ізяслава відпустити йому Чернігів. Тому з 1151 р. Меджибіж перейшов у володіння іншого удільного князя – Ростислава. 

Енколпіон, XII ст.

У ХІІІ ст. Поділля потерпало від грабіжницьких нападів татар, влада князів ослабла і Русь почала розпадатись на окремі князівства.

В цей час утворилась Болохівська земля, яка займала територію приблизно трьох сучасних областей: Хмельницької, частину Вінницької і частину Житомирської. Вона була самостійною зі своїми князями, які вступили в спілку з монголо-татарами та виступили проти Данила Галицького.

У 1254-1255 рр. війська Галицько-Волинського князівства здобули ряд міст Поділля і серед них Меджибіж. Д.Галицький вирішує будувати замки для оборони від постійних нападів татар.

Археологи, під час розкопок на території фортеці, знайшли рештки дерев’яних конструкцій, а також було знайдено велику кількість поховань різних періодів. Зокрема, було знайдено парне поховання воїнів, яке датовано ХІІІ ст., відноситься до нехристиянських і є ритуальним.

Ритуальне прясло

Між щелепами одного з воїнів археологи знайшли кам’яне прясло з п’ятьма рунічними знаками, інший воїн загинув від стріли, що попала йому в груди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *